середа, 24 квітня 2013 р.

БЛАГОДІЙНА УКРАЇНА 2012: Студенти Університету банківської справи НБУ - рушійна сила суспільства

Серед доброчинців, учасників конкурсу  «Благодійна Україна-2012», відзначилися енергійні студенти Університету банківської справи НБУ, переможці у номінації «Благодійна акція року». Так, спрямовуючи свої зусилля в одне русло, зародилася ідея проведення «Аукціону надій», який став логічним продовженням руху Ощадності, відродженого університетом. Форму ж проведення обрали близьку до фаху банкірів – аукціон. Окрім цього, на їхньому рахунку – безліч добрих справ і у кожному випадку вони намагаються зробити щось інноваційне. Тому перемога справедливо довела, що ці студенти - рушійна сила, здатна створити громадянське суспільство.


Більш докладніше про благодійну діяльність розповіла очільниця сектору зв'язків зі ЗМІ Університету банківської справи НБУ Наталія Йосипівна Кузьма. 

- З чого розпочалася ініціатива проведення благодійних аукціонів?
- Проводячи благодійний «Аукціон надій», наш заклад переслідує одразу кілька цілей. По-перше, ми захотіли не лише допомогти вирішити певну проблему, а й привернути до неї увагу громадськості, змусити про неї говорити. 
Проведення благодійної акції вчить майбутніх банкірів бути соціально відповідальними уже з перших курсів навчання. Залучення до заходу відомих українців популяризує меценатство та демонструє, що творити добро та допомагати потребуючим – моральний обов’язок кожної людини, яка має таку можливість.

- Здійснюючи добрі справи по всій Україні, яким чином Ви обираєте об'єкт допомоги? Як дізнаєтеся про нього?


- Обираємо методом обговорення. Кілька аукціонів ми провели, допомагаючи закладам, якими опікуються наші інститути. Це Городоцька дитяча колонія та Харківський спеціалізований інтернат для дітей з вадами слуху. В іншому випадку ми зважаємо на те, яка проблема є найгострішою у суспільстві, але вирішенням її ніхто не займається. Так народився «Аукціон надій» - «Врятуй душу України», де збирались кошти на відновлення дерев’яного храму. У той рік згоріло таких унікальних церков рекордна кількість. Так само ми наважились підняти питання і очищення малих річок України. Від імені Університету навіть звертались в Всесвітній комітет ООН з захисту прав на воду, членом якого є наша ректор, аби оголосити 2010 рік роком малих річок.
Інші об'єкти допомоги диктувало саме життя - так сталось з проектом фінансова грамотність. Уже кілька років наш Університет активно займається цією темою. Відтак, навчання вихованців інтернатів нам здалось дуже важливим, з огляду на те, що фінансова безграмотність часто приводить їх до проблем з правоохоронними органами та у боргову яму. А ви знаєте, що випускник інтернату зазвичай розтринькує даний державою прожитковий мінімум, ще не дійшовши до вокзалу? Давши цінні поради, знання, віримо, що можемо змінити життя цих дітей.


- Як часто доводиться чути відмови від діячів, до яких Ви звертаєтеся щодо пожертвувань своїх речей для благодійного аукціону?

- Не часто, складніше було на початку. Проте, коли наші лотодавці побачили, що ми доводимо наші проекти до кінця і виконуємо задеклароване, стали нашими постійними партнерами. Узагалі, у цій справі допомагає правило шести рукопотискань (сміється - прим. ред.). По-перше, у нашому закладі працює чимало авторитетних особистостей, що мають налагоджені дружні контакти з багатьма відомими людьми чи організаціями. Окрім цього, соціальні мережі та Інтернет відкривають доступ до усіх, треба бути лиш наполегливими та переконливими. Та й узагалі, у нас в закладі всі добре знають улюблений вислів ректора: «У житті немає нічого неможливого».


- Розкажіть про найцікавіші лоти, які потрапляють на "Аукціон надії"


- На кожному Аукціоні ми любимо повторювати, що наш захід благодійний, а тому важливими є не самі лоти, а здійснення благодійної мети. Формат аукціону придумано для того, аби кожному з присутніх було цікаво, а лоти залишились доброю пам’яттю про благородну справу.
Ми і концепцію підбору лотів продумуємо – або це усі кандидати у президенти України, або усі голови НБУ за роки незалежності. Тобто, лоти трапляються найрізноманітніші. У перший рік, з усмішкою згадуємо, продавали штани Зеленського, у яких він переміг у телепроекті «Танці з зірками», футболку Вірастюка та шовкову сорочку Віктюка. Лоти привернули увагу ЗМІ до події, проте серед наших покупців – банкірів чи підприємців – вони не викликали особливого зацікавлення. У наступні роки ми вже виставляли частіше мистецькі речі. Зазвичай одними з найдорожчих лотів є стародавні ікони, ювілейні монети, раритетні книги. Найдорожчий лот за історію Аукціону - копія чудотворної ікони, надана Сергієм Тігіпко, продана за 30 тис. грн. Гарно завжди продаються репродукції, передані видавництвом АБАБАГАЛАМАГА, також картини, фотороботи. Долучаються лотами і наші випускники та студенти. До прикладу, передають чудові вишивані картини, або бокали, інкрустовані камінцями Сваровскі. Тепер ще й нашими лотодавцями є колишні герої Аукціону. Для прикладу - інтернат для дітей з вадами слуху, які власноруч виготовляють прекрасні батики.  

- Які труднощі, можливо, траплялися в процесі реалізації благодійного проекту?






- Як не дивно, труднощі з освоєнням зібраних грошей. Найскладніше нам було, коли взялись за відновлення дерев’яного храму. Розуміли, що люди його не відвідують, тому запозичили австрійський досвід і створили в ньому музей пам’яті, тобто зараз там є списки тих, хто загинув у селі під час війни, хто був повстанцем, відомі вихідці з оркугу. Хоч ми і мали чудового партнера – на жаль, нині покійного героя України, екс-директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, - все одно необхідно було вникати у специфіку  незнайомої нам справи. Здавалось, питання вже було погодженим, та на стадії реалізації влада почала вимагати дозволів, що коштували так само як і сама реставрація. У самих Кутах, де ми відновлювали храм, потрібно було домовлятись з жителями, аби поселили майстрів, дозволили провести світло і т.д. Були задіяними безліч інстанцій, тому наші працівники займались цим у позаробочий час. Та з Божою поміччю, ми змогли продовжити життя ще одного автентичного храму. Ми ж і вказівники на дорозі поставили, і флаєри для туристів роздавали. Цікаво, що поруч з церквою стояла унікальна дзвіниця, що практично розвалилась. Виконавець робіт на урочистому відкритті пообіцяв, що відремонтує її своїм коштом, якщо обласна влада допоможе з дозволами. На жаль, ніхто не відгукнувся. Дзвіницю ми втратили.  

Цікаво відзначити, що студенти Університету банківської справи НБУ підбирають і різні заходи, що мають привабити увагу людей до проектів - це і флешмоби, і зйомка міні-фільмів, і виготовлення символів акції та багато іншого. Такі ініціативні та ідейні люди змінюють світ на краще. Хочеться, щоб ці чудові приклади небайдужості запалювали серця мільйонів людей, а ті, в свою чергу, переймали досвід і покращували вже своє оточення.
Отож, ще раз привітаємо із перемогою молоді серця, що запускають ланцюг позитивних змін у суспільстві!


Матеріал підготувала Підтоптана Анастасія,
ГО «Європейський вибір»

Немає коментарів:

Я ЄВРОПА - телепроект про людей, які творять Європу в Україні